- зарослий
- [заро/слией]
м. (на) -слому/-с'л'ім, мн. -с'л'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
зарослий
Смотреть что такое "зарослий" в других словарях:
зарослий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до зарости 1), 2) … Український тлумачний словник
зарослий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
вівсюгуватий — а, е. Зарослий вівсюгом або змішаний з ним … Український тлумачний словник
глухий — а/, е/. 1) Який нічого не чує або недочуває. || у знач. ім. глухи/й, хо/го, ч.; глуха/, хо/ї, ж. Той (та), що нічого не чує або недочуває. || перен. Який не прислухається до чиєїсь думки, який нечуйно ставиться до людей; нечуйний, байдужий. 2)… … Український тлумачний словник
глушина — и/, ж. 1) Зарослий ліс або сад. 2) Віддалені від культурних центрів, малолюдні, тихі місця … Український тлумачний словник
загущавлений — а, е. Густо зарослий чим небудь … Український тлумачний словник
загущений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до загустити. || загу/щено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Густо зарослий чим небудь … Український тлумачний словник
залісений — а, е. 1) спец. Дієприкм. пас. мин. ч. до залісити. 2) прикм. Зарослий лісом … Український тлумачний словник
запирієний — а, е. Зарослий пирієм … Український тлумачний словник
лататтєвий — а, е. Стос. до латаття. || Зарослий, покритий лататтям … Український тлумачний словник
